Оксана галан для вас та нас
бракує сил, а хвостик чекає уваги?
ми в Bioinellect такі ж власники хвостатих як і ви!
Зараз багато хто з нас, де б ми не були, може почуватися емоційно виснаженими. І це нормально — іноді просто немає сил ні на прогулянку, ні на спілкування навіть із власним собакою.
⠀
Особливо непросто тим, хто проходить цей період наодинці. Коли поруч немає людини, яка могла б підтримати чи хоча б на кілька днів підхопити відповідальність за хвостика. А собака ж не завжди розуміє, що відбувається з нами всередині — йому, як і раніше, потрібна увага, турбота й контакт...
Спочатку «маска на себе» — відновіть сили, і тоді зможете дати своєму собаці те, що йому потрібно
не всі собаки — як у фільмах!
Вони не завжди відчувають наш емоційний стан і не роблять «паузу» лише тому, що нам важко. Особливо молоді пси — вони продовжують чекати на увагу, прогулянки й взаємодію.
_______________________________________________________________________
Якщо вам зараз бракує сил, це не робить вас поганим власником. Відчуття провини лише виснажує ще більше.
Якщо хвостик почувається погано, візит до ветеринара обов’язковий. Але якщо ви просто виснажені емоційно чи фізично — дайте собі право спершу подбати про себе.
У періоди, коли вам складно:
Прогулянки МОЖНА зробити коротшими. Обирайте спокійніші маршрути, без зайвих тригерів — це знизить і вашу втому, і напруження собаки.
Якщо є можливість — вирушайте в місця, що заряджають вас енергією: ліс, поле чи берег водойми. Там ваш хвостик зможе задовольнити свої природні потреби, а ви отримаєте ковток відновлення.
Щоб собака давав вам простір для відпочинку вдома, підключайте інтелектуальні іграшки, пошукові килимки чи завдання для самостійної зайнятості. Це корисно і для нього, і для вас.
Якщо є друзі або вигульник, які можуть допомогти із фізичною активністю хвостика — сміливо приймайте цю підтримку. Це нормально, бо ви дбаєте і про себе, і про нього.
Оксана Галан (пряма мова)
“Хочу зробити акцент на тому, що справжнє задоволення від життя з собакою народжується у взаємному обміні енергією.
Я даю йому турботу й увагу — а він повертає мені любов і тепло.
Але я розумію: якщо в мені всередині зараз пусто, якщо немає сил, то потрібно відновити свої фізичні та емоційні ресурси. Лише тоді маятник знову запрацює — я зможу ділитися з собакою, і він відповість мені тим самим.
Я знаю, що коли я виснажена, то легко дратуюся на улюбленця, а потім ще й картатиму себе, що я «поганий власник». Але це лише відчуття, а не правда. Мені достатньо трішки подбати про себе — і все стане на свої місця. Що рекомендую і вам.“
